Новий Трудовий кодекс України – нові обмеження чи нові можливості для працівника?

 11 квітня в залі засідань СООП відбувся семінар на тему: “Новий Трудовий кодекс України – нові обмеження чи нові можливості для працівника?”, в якому прийняли участь голови профкомів та профактив профспілкових організацій, що входять до складу Східної об’єднаної організації профспілки.

 Семінар розпочався з приємної частини – привітання голови СООП Філіппова Б.М. з 25-річчям з дня заснування Східної об’єднаної організації профспілки, нагородження профактиву грамотами ЦК Атомпрофспілки. З нагоди ювілею кожній профспілковій організації було вручено пам’ятний подарунок – настінний годинник.

 Проводив семінар заступник голови Атомпрофспілки Павло Прудніков, що є членом робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу України, до складу якої входять народні депутати, представники профспілок, роботодавців, вчені-правознавці, практики у сфері трудового права (всього з 03 грудня 2015 року відбулося 30 засідань).

 Під час проведення семінару П. Прудніков відзначив, що членам робочої групи вдалося дійти згоди з ряду принципових питань. Так, профспілки внесли пропозиції щодо додаткового розширення прав працівників, і це було підтримано робочою групою. Підтримано також доповнення, що наявний у Кодексі перелік прав не є вичерпним, оскільки додаткові права можуть встановлюватися колективними договорами, галузевими і територіальними угодами.

 Профспілки консолідовано виступили проти поправок деяких народних депутатів, які пропонували передбачити серед обов’язків працівника дотримання не тільки трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, а ще й корпоративної політики, стандартів, інструкцій, положень тощо. Спеціалісти-правники підтримали нас – не можна таким чином розширювати коло обов’язків працівника, які не мають визначеної межі. Тому залишено у проекті ТК лише обов’язок працівника дотримуватися трудової дисципліни і вимог нормативних актів роботодавця.

 Також депутатами було внесено пропозицію надати право роботодавцеві самостійно формувати кваліфікаційні вимоги до своїх працівників. Позиція профспілок з цього питання була однозначною: кваліфікаційні вимоги мають формуватися на державному рівні та повинні бути універсальними для всіх категорій працівників і професій. Зважаючи на жорстку позицію профспілок, ця пропозиція не підтримана робочою групою.

 Найбільші дискусії викликала поправка народних депутатів щодо зменшення строку попередження про наступне звільнення у зв’язку з скороченням до одного місяця. Робочою групою було відхилено зазначену поправку, оскільки це суперечить вимогам Конвенції Міжнародної організації праці.

 За наполяганням профспілкової сторони у трудовому законодавстві збережено норму про обов’язок роботодавця погоджувати з профспілкою свої наміри про звільнення працівника.

 Підтримано ще одну профспілкову пропозицію стосовно того, коли роботодавець звертається до профкому підприємства із запитом про звільнення працівника, профком має надати офіційно оформлене рішення, яке, по суті, є юридичним документом, з яким потрібно рахуватися.

 У проекті також збережено норму, що у разі звільнення працівника всупереч рішенню виборного органу (профспілкової організації), працівник може звернутися до суду із заявою про своє поновлення на роботі.

 Також були спроби законодавчо встановити нові рамки роботи у нічний час. Зараз нічною рахується робота з 22.00 до 06.00, а роботодавці запропонували звузити цей період з 00 годин до 5.00 ранку і роботою у нічний час вважати ту роботу, яка здійснюється не менше 7 годин підряд і охоплює період не менше чотирьох годин нічного часу.

 Профспілки виступили проти цього, аргументувавши свою позицію тим, що роботодавець за потребою (при 5-годинному нічному часі) може побудувати робочий графік працівника так, щоб виключити необхідну тривалість його роботи у нічні години. Робоча група погодилася з цим і підтримала захист прав працівників.

 Окремий параграф регулює атестацію працівників – не частіше, ніж раз на 3 роки. Робоча група визначила, що результати атестації не можуть використовуватись як підстави для звільнення працівника з роботи та не підтримала пропозицію проводити атестацію кожні 2 роки або щороку.

 Бурхливим було обговорення правок до ст. 264 – наслідки порушення строків виплати зарплати, гарантійних компенсаційних виплат працівникові.

 У першому читанні Трудового кодексу було враховано пропозицію профспілок і передбачено: якщо порушені ці строки, роботодавець має сплатити працівникові компенсацію в розмірі подвійної річної ставки національного банку за кожен день затримки – це важлива норма, яка застерігала роботодавця від використання коштів, передбачених на зарплату, на інші цілі. Профспілки обстоювали цю норму, однак, народні депутати запропонували зменшити розмір зазначеної компенсації до 1 розміру облікової ставки НБУ і це було підтримано робочою групою.

 Пропонувалося також виключити з розділу «Охорона праці» проекту ТК ст.279 щодо забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним лікуванням. Профспілки за допомогою експертів довели, що працівники, які зайняті на шкідливих виробництвах, потребують вживання молока, що зменшує негативний вплив на організм. Цю позицію збережено.

 Мінсоцполітики запропонувало, а робоча група підтримала включення до проекту ТК ст. 280-1, згідно з якою працівник має право на санітарно- побутове та лікувально-профілактичне обслуговування, яке забезпечується роботодавцем.

 Підсумковий документ робочої групи містить більш ніж 700 сторінок змін, які будуть внесені до остаточної редакції Трудового кодексу.

 На думкою профспілкової сторони, загалом опрацьований варіант ТК містить ряд позитивних моментів для працівників в порівнянні з діючим. І в цьому процесі головна мета профспілок – не допустити погіршення правового захисту працівника або порушення прав профспілок в новому Трудовому кодексі України.

 Відповідаючи на запитання учасників семінару про ситуацію з актуалізації списків № 1 і 2, Павло Прудніков відзначив, що профспілками досягнуто певних домовленостей з Мінсоцполітики про поновлення в списках № 1 і 2 переліку професій атомно-енергетичної галузі (в т.ч. і промисловості), та отримано запевнення, щодо прийняття відповідної Постанови КМУ найближчим часом.