Олександр Юркін — це людина, про яку згадують із глибокою повагою та з думкою про необхідність і надалі втілювати в життя ті принципи, які витоково були закладені у профспілковий рух працівників атомної галузі.
Сьогодні, 27 лютого, Олександру Валентиновичу могло б виповнитися 70 років.
Життєвий шлях фахівця-атомника був нерозривно пов’язаний з подіями, доленосними для України. Це введення в експлуатацію ЧАЕС і формування та єднання колективу станції; аварія 1986 року і ліквідація її наслідків; набуття нашою країною незалежності і становлення профспілкового руху у нових умовах. Він був не просто свідком поворотних моментів – він був творцем змін.
У 1992 році за ініціативи Олександра Валентиновича була заснована Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України. Ця структура від самого початку стала взірцем у профспілковій діяльності. Сьогодні вона продовжує задавати тренд у справі захисту прав працівників.
Молодіжне крило профспілки (тоді — «Спілка молоді Атомпрофспілки») також набуло організаційних форм завдяки Олександру Юркіну. Нинішня активність Організації молоді підтверджує, що її члени були і продовжують бути драйверами змін та інновацій.
Завдяки першому очільникові Атомпрофспілки з’явилося і друковане видання організації, газета «Атомник України», котра вже протягом 25 років є платформою, ня якій виразно звучить профспілкова позиція.
На кожній із посад — спеціаліста з атомної енергетики, Голови Атомпрофспілки, Голови Федерації профспілок України – Олександр Юркін застосовував глибокий аналітичний підхід, вміло вибудовував діалог та, критикуючи проблемні моменти, завжди пропонував можливі шляхи для їхнього вирішення.
Переконані, що такі підходи мають бути зразком для профспілкових лідерів сьогодення.
