У березні Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством енергетики проєкт закону України «Про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і спрямував його на розгляд Верховної Ради. Що очікує на підприємство?
Позиція Кабінету Міністрів
Як повідомляє уряд, законопроєкт визначає процедуру перетворення державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі, встановлює особливості формування статутного капіталу та функціонування Товариства. Також проєкт передбачає внесення змін до законодавства в частині введення мораторію на банкрутство та примусове виконання рішень щодо майна підприємства.
Проєкт закону враховує особливості підприємства при переході на сучасну модель корпоративного управління, впровадження якої дозволить комбінату стати більш привабливим для інвестування та як наслідок збільшити обсяги видобутку уранової руди, виробництва уранового оксидного концентрату та сірчаної кислоти.
«Наступний крок — приєднання «СхідГЗК», який забезпечує до 40% потреб в урані для українських АЕС, до НАЕК «Енергоатом» як частини вертикально інтегрованого холдингу, що контролює увесь цикл: від видобутку та виробництва уранового концентрату до генерації електроенергії», — зазначив Денис Шмигаль.
Позиція депутата
Дмитро Чорний, депутат Верховної Ради України від регіону, де зосереджені основні виробничі потужності комбінату, зауважив, що ухвалене рішення — початок великої перебудови.
І зазначив: уряд хоче провести це перетворення за максимально спрощеною процедурою. Без зайвих затяжок часу, без стандартних термінів, які зазвичай застосовуються до інвентаризації та оцінки майна, без дозволу АМКУ, без згоди кредиторів на переведення боргів. Кабмін хоче швидко провести корпоратизацію і не дозволити нікому заблокувати її по дорозі. Ще одна дуже важлива річ — нове товариство стане повним правонаступником держпідприємства. Тобто ніхто не зможе робити вигляд, що старі проблеми десь зникли. Права, обов’язки, договори, зобов’язання — усе переходить далі.
Окремо уряд прописує спеціальний порядок формування статутного капіталу. Його рахуватимуть по сукупній вартості активів, але без урахування довгострокових і поточних зобов’язань. І це вже серйозна новела. Тобто нову компанію одразу конструюють так, щоб вона мала вигляд не потопаючого корабля, а структури, яку можна заводити в нову модель управління. Але борги від цього, звісно, нікуди не зникають.
Ще один блок — захист від банкрутства та арештів. До створення АТ банкрутство не відкриватиметься, а вже порушені справи припинятимуться.
І те саме — ще три роки після державної реєстрації нового товариства. Аналогічно зупиняються виконавчі дії, знімаються арешти з майна і коштів. Винятки залишаються для зарплат, соціальних виплат, аліментів, компенсацій працівникам, страхових і пенсійних платежів. Тобто комбінату фактично дають захищений коридор, щоб він не розсипався ще до завершення перезавантаження.
Так само спрощується оформлення майна, нерухомості, землі й дозвільних документів. Земля переходить у постійне користування новому товариству автоматично. Ліцензії, сертифікати, дозволи і декларації зберігають чинність. Це важливо, бо інакше будь-яка реорганізація могла б просто зупинити роботу підприємства на місяці.
І нарешті — Кабмін зобов’язують протягом чотирьох місяців після реєстрації товариства затвердити план його приєднання до Енергоатома. Тобто все написано прямо. Депутат наголошує: держава хоче зібрати повний ланцюг — від урану до атомної генерації — в одному контурі.
Проаналізувавши проєкт, Дмитро Чорний зробив висновок: «По суті, уряд пропонує дати «СхідГЗК» нову юридичну оболонку, на кілька років захистити його від банкрутства та примусового стягнення, швидко переоформити майно і документи, а далі — підвести до приєднання з Енергоатомом.
Логіка тут зрозуміла. Якщо держава серйозно говорить про енергетичну безпеку, то не може залишати урановий напрям у підвішеному стані.
Головне питання — чи буде за цим реальне оздоровлення комбінату, нова якість управління, захист людей і зрозуміла відповідальність.Бо ми вже бачили багато «реформ», які закінчувалися просто новою табличкою на дверях. Тут так бути не повинно».
Позиція профспілковців
Валерій Матов, Голова Атомпрофспілки, підкреслив: «Законопроєкт, запропонований Кабміном — дуже довгоочікуваний для нас документ, в якому зафіксовані першочергові кроки, необхідні для порятунку стратегічного підприємства — це його корпоратизація та плани щодо подальшого під’єднання до НАЕК «Енергоатом».
Однак проєкт розроблявся без участі профспілок, а отже, жодних важелів впливу профспілковців на процес корпоратизації у документі наразі не передбачено.
На нашу думку, голос Атомпрофспілки повинен прозвучати принаймні як дорадчий. На користь цього свідчить експертна позиція спілчан, які добре обізнані у специфіці урановидобувної і уранопереробної галузі. Вочевидь, що залучення представників профспілкового руху до процесів перетворення підприємства також могло б гарантувати збереження соціальної справедливості в ході реформ. Ми підтримуємо те, що 100% акцій майбутнього акціонерного товариства має належати державі. Також Атомпрофспілка висловлює переконання у тому, що персонал підприємства має бути збережений, з ним — укладений колективний договір, який би регламентував соціальні гарантії.
