15 січня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14386 — Трудовий кодекс України 2026. Одна із найбільш масштабних реформ у сфері праці покликана була не лише осучаснити законодавство, а й посилити захист працівників та впровадити європейські стандарти. Проте низка положень законопроєкту суперечить цим задекларованим принципам. Атомпрофспілка висловлює свою позицію щодо зареєстрованого у ВРУ проєкту в листі до Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні.
Про розгляд законопроєкту №14386
Атомпрофспілкою розглянуто направлений на опрацювання зареєстрований на сайті Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України (реєстр. №14386).
Вважаємо, що проєкт Трудового кодексу України в цій редакції потребує ґрунтовного доопрацювання. Атомпрофспілка визнає необхідність оновлення трудового законодавства України з урахуванням трансформацій ринку праці, наслідків війни та процесу вступу України до Європейського Союзу. Однак запропонована редакція проєкту Трудового кодексу викликає серйозні застереження з точки зору його відповідності стандартам МОП та європейській моделі соціального діалогу.
Звертаємо увагу на те, що низка положень проєкту Трудового кодексу:
• не узгоджується з європейськими принципами соціальних прав, зокрема, щодо безпечних і справедливих умов праці, захисту від необґрунтованого звільнення та ролі колективних прав;
• суперечить підходам в ЄС щодо визначення статусу працівника, де ключовими є фактична економічна залежність і підпорядкування, а не формальна договірна модель;
• створює ризик поширення нестандартних і прихованих форм зайнятості без належного рівня соцзахисту.
Проєкт Трудового кодексу демонструє тенденцію до індивідуалізації трудових відносин і звуження простору колективного регулювання. Це проявляється у:
• пріоритеті індивідуального трудового договору над колективними механізмами;
• зменшенні ролі профспілок у захисті трудових прав;
• обмеженні ефективних інструментів колективного захисту, включно з превентивною роллю соціального діалогу.
Такий підхід суперечить усталеній практиці ЄС, де колективні переговори та участь соціальних партнерів є наріжним каменем соцполітики. Зазначене деполітизує трудові відносини, зводячи їх до приватно-договірної площини. Це призведе до:
• послаблення захисту працівників;
• перекладання тягаря доказування на працівника;
• звуження державних та інституційних гарантій у сфері праці.
Запропонована модель не відповідає європейському розумінню праці як сфери соціальної відповідальності держави.
На нашу думку, євроінтеграція України має ґрунтуватися на підвищенні, а не зниженні соціальних стандартів.
Насамперед хочемо звернути увагу, що внесений до Верховної Ради проєкт ТКУ має суттєві відмінності від оприлюдненого на сайті КМУ в частині визначення мінімальної заробітної плати, який спікери Мінекономіки демонстрували публічно як новацію.
Так, у частині 4 статті 157 проєкту пропонувалося імплементувати норми статті 5 Директиви ЄС 2022/2041, а саме при встановленні розміру мінімальної заробітної плати держава має враховувати показник 50% від середньої заробітної плати. На жаль, в зареєстрованому у Верховній Раді проєкті зазначено, що мінімальна заробітна плата встановлюватиметься у визначених КМУ відсотках від середньої заробітної плати. Братиметься до уваги показник станом на 1 січня поточного року, що передуватиме року встановлення мінімальної заробітної плати, а не січень-червень як планувалося до.
Зникла і норма частини 5 статті 161 проєкту, яка забороняла встановлювати мінімальний розмір ставки (окладу) в тарифній системі нижче мінімальної.
Цілком підтримуємо позицію наших профспілкових колег щодо окремих норм проєкту:
Щодо недопущення локаутів вважаємо за доцільне врахувати рекомендації юридичної служби ЄКП стосовно визначення тих дій роботодавця у відповідь на страйк, які є неприпустимими згідно із законодавством про страйки, як гарантій для працівників.
Щодо збільшення зафіксованого проєктом 3-місячного строку позовної давності у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці. Вважаємо за потрібне повернути безстроковий термін, або, щонайменше, домогтись упровадження загальноприйнятого для цивільного процесу 3-річного періоду для оскарження.
Також вважаємо за доцільне розширення положень про безпеку й охорону праці з урахуванням положень міжнародних конвенцій про інспекцію праці та щодо спеціальних гарантій для окремих категорій працівників.
З огляду на викладене вище вважаємо, що зареєстрований у Верховній Раді України проєкт Трудового кодексу України потребує доопрацювання з урахуванням наданих сторонами СПО зауважень та пропозицій.
Голова Атомпрофспілки Валерій МАТОВ
