У час, коли безпека праці стає питанням не лише виробничої дисципліни, а й збереження життя, особливої ваги набуває психологічний стан працівника. Саме він дедалі частіше визначає рівень виробничого травматизму — і вимагає нових підходів до організації праці.
Причини травматизму: людський фактор
Здоров’я людини — це не тільки відсутність захворювань, а й певний рівень фізичної тренованості та психічного благополуччя. Характер трудової діяльності людини визначається не лише фізичним навантаженням, а й величиною нервового та емоційного напруження, ритмом і темпом роботи, її монотонності, обсягу сприймання і перероблення інформації.
Аналіз виробничого травматизму показує, що основна причина травм і загибелі людей на робочих місцях — це поганий психічний стан працівників під час виконання трудових обов’язків. У таких випадках не допомагає ні інстинкт самозбереження, ні знання небезпек виконуваної роботи. На це впливає також надмірна самовпевненість і переоцінка власних можливостей, які знижують увагу людини й призводять до нехтування правил безпеки.
Режим праці та відпочинку
Істотно впливає на працездатність робітника порушення ритму праці та відпочинку. Тому при визначенні режиму робочого дня змінні графіки необхідно складати так, щоби тривалість міжзмінного відпочинку робітників, з урахуванням внутрішньо-змінних перерв, становила не менше, ніж подвійна тривалість його робочого часу попередньої зміни. Встановлена законодавством тривалість робочого часу не може бути змінена адміністрацією навіть за згодою працівника.
Зауважимо, що на час дії Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2136-ІХ передбачається, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Нагадаємо, що за загальним правилом ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою за 42 години, залучення працівників до праці без надання днів відпочинку буде порушенням трудового законодавства, що може призвести до травмування працівників.
Мотивація до безпечної роботи
Інколи мотиви певної вигоди (економія часу, збільшення виробітку) перевищують мотиви безпеки виконання роботи. Варто морально й матеріально заохочувати робітників до дотримання вимог безпеки праці, підвищувати їхню мотивацію. Витрати на таке заохочення виправдовують себе запобіганням нещасних випадків. Це зробить безпечну працю матеріально вигіднішою. Робітник більше зароблятиме не тільки за рахунок продуктивності праці, а й за рахунок того, що працює безпечно, відповідно до інструкції.
Порушень інструкцій буде менше, якщо вони не стануть джерелом певної вигоди. Кожне порушення інструкцій не має бути непоміченим. Робітники повинні знати і виконувати інструкції з охорони праці під час роботи. Однак в інструкціях неможливо всього передбачити. Життєдіяльність значно складніша за найдетальнішу інструкцію. Тому дуже важливо виховувати у працівників здатність спостерігати, бути обачливими та обережними.
Культура безпеки в колективі
Зниження захворюваності й збереження здоров’я працівників є важливим соціальним та економічним завданням. Радикальними діями в цьому напрямі є поліпшення умов праці, проведення лікувально-профілактичних заходів (санітарно-освітня робота, пропаганда здорового способу життя, виробнича гімнастика, диспансеризація тощо). Це дасть можливість зменшити рівень виробничого травматизму, підвищити економічну ефективність виробництва.
З метою попередження нещасних випадків і захворювань пропагують безпечні методи роботи. Застосовуються інструктажі, лекції, бесіди, кінофільми, радіопередачі, присвячені питанням безпеки праці, широко використовуються плакати, пам’ятки та ін. Ефективною формою пропаганди охорони праці є громадські огляди, які проводить адміністрація разом із профспілковим активом. Однак більш ефективним є формування мотивів, які змушують працівника виконувати правила техніки безпеки не тому, що так вимагає керівник, а тому, що таким є власне бажання, власна психологічна установка на безпечну роботу. Ця установка досягається поліпшенням психологічного клімату, залученням працівників до контролю за безпекою праці, виховною роботою, особистим прикладом керівників.
Комплексний підхід, що поєднує технічні рішення та поведінкові аспекти, є єдиним ефективним шляхом до зниження виробничого травматизму та створення безпечного робочого середовища.
Профілактика та роль профспілки
Усі без винятку повинні визнати той незаперечний факт, що ціннішого за життя і здоров’я людини у світі немає, а тому головне для всіх без винятку завдання — берегти це багатство.
Сьогодні Атомпрофспілка, як і всі попередні роки, займає стійку позицію щодо захисту прав та інтересів людини праці, працює спільно з адміністрацією підприємства над створенням належних і безпечних умов праці для працівників, піднесення їх добробуту та достатку. Збереження життя та здоров’я працівників, профілактика нещасних випадків і професійних захворювань, особливо в умовах війни, є пріоритетним напрямом роботи профспілок.
Микола ГЛАДІЧ, інспектор технічної праці Атомпрофспілки
