Чи «згорає» додаткова відпустка на дітей після звільнення, чи її можна використати на новому місці роботи? Роз’яснюємо, як закон захищає право на таку відпустку, коли вона надається, а в яких випадках працівник має отримати не відпустку, а грошову компенсацію.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про відпустки», додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів надається щорічно:
• одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
• одному з батьків дитини з інвалідністю;
• опікуну, одному з прийомних батьків, усиновителів;
• матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одинокій матері;
• батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
За наявності двох і більше підстав тривалість такої відпустки становить 17 календарних днів.
Цю відпустку в народі ще називають «соціальною», «дитячою», «на дітей» тощо.
Така відпустка надається за календарний рік, а не за робочий. Це означає, що право на неї виникає з початком календарного року, незалежно від того, скільки фактично працівник відпрацював у цьому періоді. Причому розраховувати на цю відпустку можна як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Так само як і щорічна відпустка, соцвідпустка «на дітей» може накопичуватись у разі невикористання, адже право на неї не має строку давності. Однак тут є один важливий нюанс, який потрібно запам’ятати. Це правило стосується одного місця роботи. У разі звільнення роботодавець зобов’язаний компенсувати всі дні невикористаних відпусток, у т.ч. і соцвідпустки «на дітей». Це пряма вимога ст. 24 ЗУ «Про відпустки».
Однак на практиці трапляються випадки, коли роботодавець не компенсує невикористану «дитячу» відпустку, мотивуючи це тим, що працівник зможе нею скористатися на новому місці роботи. Це є прямим порушенням трудового законодавства. «Новий» роботодавець не несе обов’язку щодо надання цьому працівнику невикористаної за попереднім місцем роботи додаткової соціальної відпустки.
Єдиним випадком, коли роботодавець на новому місці роботи зможе надати таку відпустку, є звільнення і подальше працевлаштування в межах одного календарного року за умови надання «новому» роботодавцю підтвердження, що працівник або його дружина/чоловік не використали вже це право в поточному році. І звичайно, що мова тут йтиме суто про відпустку за поточний рік, не за попередні.
Отже, невикористана додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, не переходить до нового місця роботи та може бути використана лише в межах трудових відносин із роботодавцем, у якого виникло право на таку відпустку. При звільненні працівнику має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані ним дні такої відпустки.
