Питання-відповіді

На багатоквартирному будинку встановлений загальнодомовий лічильник газу. Але лічильники газу є не в кожній квартирі. Місячна плата за газ на ті квартири де немає газових лічильників газовою службою виставляється так: від загального показника домового лічильника віднімається показники всіх квартирних лічильників, а різниця ділиться на всіх, хто лічильників не має. Чи є такий підрахунок законним? Баландіна Л.В.

Проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання з застосуванням домового лічильника газу на цей час регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002р. № 620 (з наступними змінами), якою було затверджено «Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку».

Відповідно до п. 5. Положення «обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:

1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, – за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;

2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:

– для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, – за показаннями таких лічильників;

– для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, – за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні».

Таким чином, постачальник газу, виконуючи розрахунок так, як це зазначено у питанні, формально правий. Разом з тим, дійсно справедливим виставлений рахунок буде лише тоді, коли показання внутриквартирних лічильників газу будуть вірно враховані по всіх квартирах де вони встановлені, а кожен мешканець у квартирі, де не встановлений лічильник споживе абсолютно однакову кількість газу. А такого бути не може. У кожній оселі витрачають різну кількість газу. Хтось дуже рідко користувався газом, а хтось їм обігрівався весь місяць. Але Положення всіх робить «рівними». Єдиний дієвий вихід на цей час з цієї ситуації – встановлювати в квартирі лічильник, який при чинних цінах на газ окупиться дуже швидко, і платити за фактично спожитий енергоносій. Слід зважити на те, що у 2015 році була прийнята постанова НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), згідно до якої підприємства, які займаються постачанням газу, будуть зобов’язані встановлювати безкоштовно не індивідуальні, а будинкові лічильники на газ. Тобто, безкоштовних індивідуальних лічильників газу за рахунок державних коштів скоріш за все ми вже не побачимо.

Крім того, слід врахувати, що п.6 Положення зняття та фіксація показань будинкового вузла обліку на будинок чи групу будинків та квартирних лічильників газу (за їх наявності) здійснюються представниками оператора газорозподільної системи та експлуатаційної організації щомісяця відповідно до узгоджених між сторонами договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку та квартирного лічильника газу. Під час зняття показань можуть за бажанням бути присутні представники відповідних державних органів, мешканці будинку. Це дозволить певним чином контролювати вірність зняття показань.

З повагою, юрист Атомпрофспілки І.Охріменко

Помер батько, у спадщину я отримую будинок, але у батька був і кредит в банку, який він повинен був виплачувати ще більше року. Інших спадкоємців немає. Чи буде банк вимагати від мене погашати цей кредит? Чи це правомірно? Як від такого кредиту відмовитись? Василь В.

За поширеною думкою, спадщина – це лише майно та кошти, які отримає спадкоємець після смерті спадкодавця. Але це не зовсім так. У відповідності до ст. 1218 Цивільного кодексу України (ЦКУ) до складу спадщини входять не тільки права, а й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина приймається або вся, або не приймається взагалі. Не можна прийняти лише частину спадщини (права) і відмовитися від іншої її частини (обов’язків). Таким чином, необхідно розуміти, що не тільки депозити, а й кредити в Україні переходять у спадщину.

Якщо в спадок вам дістався будинок і кредит, то ви не можете відмовитися лише від кредиту – доведеться відмовитися і від спадкування будинку. У Вас є півроку для вступу в права спадщини, або відмови від спадщини. Якщо ж ви все ж-таки вирішите прийняти спадщину в складі якої є кредитні зобов’язання, то Вам необхідно:

1) отримати свідоцтво про смерть позичальника;

2) рекомендованим листом повідомити банк про смерть позичальника;

3) надати банку копію свідоцтва про смерть;

4) в нотаріальній конторі написати заяву про прийняття спадщини;

5) по закінченні 6 місяців після смерті позичальника вступити в права спадщини;

6) прийняти в банку борг і отримати новий графік виплат по кредиту.

А для тих хто не є спадкоємцем першої черги (на відміну від Вас, Василю) ще було б потрібно за підсумками року, в якому була прийнята спадщина, подати до податкової інспекції декларацію і заплатити зі спадщини податок.

У разі спадкування кредиту відсотки, штраф за прострочення платежів і пеню по кредиту протягом перших 6 місяців після смерті спадкоємця можна не платити, проте це треба ще довести банку. Та Верховним Судом України неодноразово приймалися рішення на користь спадкоємців, які відмовлялися від сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені і штрафу, які нараховані вже після смерті спадкодавця. Тобто погасити необхідно лише тіло кредиту та відсотки (а також пеню і штраф, якщо такі були), нараховані за життя позичальника.

Якщо бажання приймати кредит у спадок немає, необхідно:

1) написати в нотаріальній конторі за місцем отримання спадщини заяву про відмову від спадщини;

2) у разі претензій банку повідомити банк про відмову від спадщини.

юрист Атомпрофспілки І.Охріменко

Я захворів після закінчення робочої зміни і тією ж датою мені було видано лікарняний листок. Що мені буде оплачено за цей день – робочі часи чи допомога по тимчасовій непрацездатності, чи і зарплата, і допомога ? Олександр.

Шановний Олександре,

відразу скажу, що і зарплата, і допомога за один і той самий день вам виплачена не буде.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Частиною 1 ст. 31 Закону № 1105 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Так згідно із п. 2.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, згідно п. 2.6 Інструкції листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Враховуючи вищевикладене, у зазначеному вами випадку (коли листок непрацездатності вам виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у вас, як застрахованої особи, розпочинається із дня видачі листка непрацездатності перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з другого дня вашої тимчасової непрацездатності матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку вами відпрацьовано робочий день, згідно з графіком роботи, за який вам повинна бути нарахована заробітна плата. Саме таке роз’яснення наведене у листі Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від 04.05.2016 р. № 5.2-32-684.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється не за рахунок коштів Фонду, а за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нагадую також, що на цей час оплаті підлягають календарні дні тимчасової непрацездатності (а не робочі), як це було до 04.07.2015 р., але й для розрахунку середньоденної заробітної плати у цьому випадку береться кількість календарних, а не робочих днів, як це було до зазначеної вище дати, що певним чином нівелює середній рівень виплат.

З повагою,

юрист Атомпрофспілки І.Охріменко

Я маю 35 років медичного стажу, з 2012 року була на пенсії за вислугу років. Але з 2014-го я знов працюю медиком, тому пенсію за вислугу років не отримую. Узнала що існує порядок при якому медикам при виході на пенсію виплачується 10 посадових окладів. Чи так це ? А якщо так, то чому мені не були виплачені ці кошти ? Олена В

Не зовсім так.

Дійсно, з 1 жовтня 2011 року органами Пенсійного фонду України не тільки медикам, а також працівникам соціального забезпечення і освіти, а також деяким категоріям спортсменів та артистів, виплачується одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі 10 місячних пенсій (а не 10 посадових окладів) особи станом на день призначення пенсії за віком. Ця допомога не підлягає оподаткуванню.

Але слід знати наступне:

Вказана грошова допомога виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(60 років) :

 працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що давали право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (працівники охорони здоров’я та соціального забезпечення, освіти за переліком затвердженим Кабінетом Міністрів) ;

 мають страховий стаж саме на таких посадах 35 років – для чоловіків, 30 років – для жінок;

 до цього не отримували будь-яку пенсію.

Тому, якщо працівникові було призначено і він отримував пенсію за вислугу років, грошова допомога при переході на пенсію за віком не виплачується, у тому числі і у тому разі якщо працівник тимчасово, у зв’язку з працевлаштуванням пенсію за вислугу років не отримував.

Ця допомога, таким чином, є певною компенсацією для тих працівників, які мали право достроково піти на пенсію за вислугою років, але цим правом не скористалися і продовжували працювати медиками, або педагогами не отримуючи пенсію.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення цієї грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11р. №1191.

Також, при вирішенні питання про виплату грошової допомоги часто виникають ті ж питання, що і при визначенні права на пенсію за вислугу років – чи зараховуються окремі періоди роботи та іншої діяльності в стаж, що дає право на такі виплати, зокрема, період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Згідно роз’яснень Пенсійного фонду, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до загального, безперервного стажу роботи і стаж роботи за фахом. Однак, якщо догляд за дитиною здійснювався під час навчання в клінічній ординатурі, то період такої відпустки в стаж, що дає право на допомогу, не зараховується.

На відміну від пенсії за вислугу років, при призначенні пенсії за віком закон не вимагає звільнення з роботи. Тому, отримавши зазначену допомогу, працівник може працювати і надалі.

Юрист ЦК Атомпрофспілки І. Охріменко 

Новації пенсійного законодавства: як додати собі страхового стажу ?

Зважаючи на запитання, що продовжують надходити від працівників щодо того, чи справді тепер можна “докупити” собі страховий стаж, тривалість якого, як відомо, має важливе значення при призначенні пенсії та обрахуванні розміру пенсійної виплати, надаємо відповідне роз’яснення.
Така норма законодавства дійсно існує і передбачена Законом України від 4 квітня 2013 № 184-VII “Про внесення змін до деяких законів України про добровільну сплату єдиного внеску” (маються на увазі Закони “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”), який набрав чинності з 28 квітня ц.р.
Внесеними змінами встановлено можливість для громадян (застрахованих осіб), які з різних причин не мають трудового (страхового) стажу за попередні періоди (у т.ч. з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), отримати (“докупити”) собі такий стаж, сплативши необхідну суму єдиного соціального внеску за визначений період. При цьому сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою від мінімального ( з січня по листопад = 1147 * 0,347 = 398,01 гривень, а в грудні = 1218 * 0,347 = 422,65 гривень) та більшою від максимального (з січня по листопад = 1147 * 0,347 * 17 = 6766,15 гривень, а в грудні = 1218 * 0,347 = 7184,98 гривень) розміру внеску, встановленого на дату укладення договору. Одноразова сплата застрахованою особою ЄСВ за попередні періоди може бути здійснена за окремим договором.
Вищезазначеним законом врегульовано також питання сплати єдиного внеску міжнародними організаціями, розташованими за межами України, за їхніх працівників, які є громадянами нашої держави, що дає можливість цим особам реалізувати своє право на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
За громадян України, які працюють в розташованих за межами нашої держави підприємствах, установах, організаціях (у т.ч. міжнародних), внески можна буде сплачувати і в іноземній валюті. Для цього планується укладення відповідних угод між Пенсійним фондом України та даними зарубіжними підприємствами, установами, організаціями.
Кошти єдиного внеску, що надходитимуть в іноземній валюті, після їх перерахунку у гривні за курсом продажу безготівкової іноземної валюти та утримання уповноваженим банком комісії за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуватимуться на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.
Це стосується і українських громадян, які працюють або постійно проживають за межами України і самостійно уклали угоди про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
До речі, добровільно сплачувати єдиний внесок для забезпечення участі у пенсійному страхуванні тепер можуть і особи, які досягли 16-річного віку та які не належать до кола платників ЄСВ (наприклад, студенти). Такі особи сплачують відповідні внески протягом терміну, визначеного в угоді про добровільну участь у системі державного соціального страхування, але не менше одного року.
Звертаємо також вашу увагу, що окрім норми щодо можливості “докупівлі” страхового стажу, Законом України від 4 квітня ц.р. внесено також зміни до Закону “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині уточнення пенсійного віку при відшкодуванні пільгових пенсій.
Йдеться про те, що відтепер суб’єкти підприємницької діяльності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, громадяни-підприємці, які використовують працю найманих працівників, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених платників, що не мають статусу юридичної особи (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку), сплачують до Пенсійного фонду у 100-відсотковому розмірі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій колишнім їхнім працівникам, які пішли на пенсію відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону “Про пенсійне забезпечення” (тобто на пільгових умовах – достроково) до періоду досягнення цими працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
За матеріалами управління соціально-економічного, правового захисту членів профспілок та трудових відносин Дніпропетровського облпрофоб’єднання

Три роки поспіль з різних обставин не брав щорічну відпустку. Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпустки у мене 30 днів. Чи можуть мене відправити у відпустку без моєї заяви? За яких умов я можу отримати грошову компенсацію за невикористані відпустки минулих років або за їх частину ?

По-перше, слід зазначити, що право працівника на відпочинок та зокрема на щорічну відпустку кореспондується з обов’язком власника надати йому таку відпустку. За ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом року працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або з особливими умовами праці власник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю. При цьому, те, що працівник «сам не хотів» йти у відпустку, або ненадання йому відпустки було обумовлене інтересами виробництва до уваги братися не буде.

Щорічна відпустка повинна надаватися у відповідності до графіку відпусток, що погоджується з відповідним профспілковим комітетом. Про дату початку відпустки, в межах періоду встановленого графіком, у відповідності до ст. 79 КЗпП власник повинен письмово повідомити працівника не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Якщо ця умова дотримана, то роботодавець вправі без заяви працівника видати наказ про надання щорічної відпустки, своєчасно (не пізніш ніж за три дні до початку відпустки) виплатити йому «відпускні», а працівник зобов’язаний у цьому випадку цей наказ виконати і піти у відпустку. Якщо ж працівник з якихось причин все ж не може піти у відпустку у встановлений час, то він повинен офіційно узгодити питання про перенесення відпустки та внесення відповідних змін до графіку.

Слід зазначити, що перенесення відпустки на інший термін, проти встановленого графіком, з ініціативи власника можливий тільки за письмовою згодою працівника та погодженням із профспілковим органом у разі якщо надання відпустки в раніше.

Але все ж таки ситуації «заборгованості» за щорічними відпустками зустрічаються досить часто. Що ж каже з цього приводу закон ?

Статтею 24 Закону “Про відпустки” визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Якщо Ви не звільняєтеся то за Вашим бажанням (оформленим відповідною заявою) частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної (у т.ч. щорічної додаткової) не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Тому, за бажанням працівника, при отриманні ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки у Вас 30 календарних днів, то за умови використання Вами за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 6 календарних днів Ви може отримати компенсацію. Відпустки за минулі роки (відповідно і отримання компенсацій за їх частини) за погодженням з власником можуть бути надані за декілька років одночасно.

З повагою Юрист апарату ЦК Атомпрофспілки І. Охріменко

Перебував у щорічній відпустці. За шість днів до закінчення цієї відпустки в нас захворіла чотирирічна дитина. Лікар мені видав листок непрацездатності по догляду за дитиною на вісім днів. Питання: Чи може батько отримувати лікарняний по догляду за дитиною, якщо мати теж працює? Чи подовжується щорічна відпустка у зв’язку із перебуванням мене на лікарняному? Чи оплачується цей лікарняний?

Згідно пп.1) п.1 ст. 11 Закону України «Про відпустки» встановлено те, що щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
Документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність працівника є листок непрацездатності (п.1.1. Інструкції «Про порядок видачі документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність громадян» , затвердженої наказом МОЗ № 455 від 13.11.2001 р. (із змінами), яка була зареєстрована Міністерством юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196 ).
Листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років може бути видано одному з працюючих членів родини, що фактично доглядає дитину (п.3.1. Інструкції»). Тобто, це може бути і батько.
Слід зазначити, що у відповідності до п. 3.11 цієї Інструкції « Якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці…, то листок непрацездатності видається з дня, коли мати або інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинна стати до роботи.»
Тобто, перенесення чи подовження відпустки у Вашому випадку неможливе.
Стосовно оплати у Вашому випадку лікарняного слід керуватися п. 6 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від тимчасової втрати працездатності» яка встановлює що : “допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
Тому, у комісії з соціального страхування підприємства немає підстав для визнання такими що підлягають оплаті днів лікарняного, що збігаються з днями Вашої відпустки.
Але дні непрацездатності, що виходять за межі відпустки (у Вашому випадку 2 дні) оплачуються у загальному порядку.
З повагою, Юрист апарату ЦК Атомпрофспілки І. Охріменко

Весь 2011 рік перебував на лікарняному з тяжкими захворюваннями, вийшов на роботу на початку 2012 року і відразу ж попросив відпуску за минулий рік. Тривалість відпустки в мене була 24 дні плюс 4 дні додаткова відпустка за особливі умови. Чи повинні мені надати чергову відпустку за 2011 рік, адже, як мені кажуть, я весь рік не працював і відпустку не заробив? А якщо повинні, то вона буде повна або коротша і виходячи з якого заробітку мені повинні порахувати середній для відпускних?

Надання чергових (а вірніше – щорічних) відпусток регулюється Законом України «Про відпустки» та главою V кодексу Законів про працю України, а порядок обчислення середньої заробітної плати – Постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 р. У відповідності до ст. 9 ЗУ «Про відпустки» до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку входить як час фактичної роботи протягом року (п.1), так і час коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню (п.3). Як бачимо, закон не передбачає скорочення тривалості основної відпустки в залежності від тривалості хвороби. Таким чином, час Вашого перебування на лікарняному увійшов до стажу необхідного для отримання основної щорічної відпустки за 2011 рік і право на неї, тривалістю 24 дні Ви маєте. Але оскільки Ви не були протягом року зайняті на роботах, які давали Вам право на додаткову відпустку, то додаткова відпустка за особливі умови (4 дні), яка надається з урахуванням часу зайнятості в цих умовах (ч.3 ст.8 ЗУ «Про відпустки», Вам надана бути не може. За постановою КМУ № 100 (п.2)для оплати часу щорічної відпустки за загальним правилом середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки. Але оскільки за цей період Ви не мали заробітку по причині хвороби, тобто не з Вашої вини , то розрахунки проводяться виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз.3 п.4. ПКМУ № 100). Юрист ЦК Профспілки Охріменко І.В.

Я вдовец, работаю, сам воспитываю 2-х малолетних детей. Какие трудовые гарантии установлены для меня законом в связи с этим ? Александр Е.

На отца, воспитывающего детей без матери в зависимости от возраста его детей (наличия у кого-либо из них инвалидности) распространяются следующие гарантии предусмотренные Кодексом Законов о Труде: Отец имеет право на дополнительный ежегодный оплачиваемый отпуск, как работник имеющий детей, продолжительностью от 10 до 17 дней без учета праздничных и нерабочих дней (ст. 182-1 КЗоТ) до исполнения младшему из детей 18 лет. Запрещается снижать заработную плату по мотивам, связанным с наличием детей до 14 лет или ребенка инвалида. Увольнение «отца-одиночки» при наличии ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка инвалида по инициативе собственника не допускается кроме случаев полной ликвидации предприятия, когда допускается увольнение с обязательным трудоустройством (ст. 184 КЗоТ). В случае необходимости собственник обязан предоставлять одиноким отцам имеющим детей в возрасте до 14 лет или детей-инвалидов путевки в санатории или дома отдыха бесплатно или на льготных условиях, а также предоставлять им материальную помощь (ст. 185 КЗоТ). Отец имеет право на отпуск по уходу за ребенком до 3-х лет с выплатой помощи по государственному социальному страхованию (ст. 179 КЗоТ ч. 3). В период пребывания в этом отпуске он имеет право работать на условиях неполного рабочего времени или на дому (при этом помощь по государственному социальному страхованию за ним сохраняется. Ст. 179 КЗоТ ч. 8). Период нахождения отца в отпуске по уходу за ребенком засчитывается в его общий, непрерывный стаж работы и стаж работы по специальности, хотя не учитывается в стаж работы дающей право на ежегодный отпуск (ст. 181 КЗоТ). Отца, имеющего ребенка в возрасте до 3-х лет запрещено привлекать к ночным, сверхурочным работам, работам в выходные дни и направлять в командировки. Запрет действует независимо от согласия такого работника (ст. 176 КЗоТ). При наличии детей в возрасте от 3-х до 14 лет, ребенка-инвалида отца можно привлекать к сверхурочным работам или направлять в командировки только с его согласия (ст. 177 КЗоТ). Отец, имеющий ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка-инвалида имеет право обратиться а работодатель обязан установить для него по его просьбе режим неполного рабочего дня или неполной рабочей недели. Оплата работы в этом случае производится пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки (ст. 56 КЗоТ). Указанные гарантии, которые обычно имеют матери, распространяются на отца, воспитывающего детей без матери, а также опекунов и приемных родителей в силу прямого указания ст. 186-1 КЗоТ. Следует отметить, что льготы будут распространяться не только на вдовца, но и на отца, в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении, а также разведенного отца самостоятельно воспитывающего детей, а также мужчину усыновившего ребенка. Юрист ЦК Профспілки Охріменко І.В.

Як встановлюється класність у водія, які належать доплати за неї і чи зберігається класність при переході на роботу на інше підприємство? Чи повинні внести запис про присвоєння 2 та 1 класу водія до трудової книжки ?

У Національному класифікаторі України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 N 327, міститься професійна назва роботи “Водій автотранспортних засобів” з кодом 8322. Водіями 3 класу є водії, які пройшли навчання і отримали права за однією з категорій: “В”, “С” або “D”. Примітками до зазначеної кваліфікаційної характеристики передбачено, що у процесі роботи суб’єкт господарювання може присвоїти водію кваліфікацію II чи I класу. Для присвоєння II класу у посвідченні водія повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій “B”, “C”, “E” або “D” або «D» та «Е», а також безперервний стаж роботи водієм III класу у даного суб’єкта господарювання – не менше трьох років. Для присвоєння I класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорії “B”, “C” , “D” та “E”, а також безперервний стаж роботи водієм II класу у даного суб’єкта господарювання – не менше двох років. Підпунктом 4) п.3 Постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 р. передбачена доплата за класність водіям 2 та 1 класів у розмірі 10% тарифної ставки за відпрацьований час для водіїв 2 класу та 25 % для водіїв першого класу. Галузевими угодами, колективними договорами може бути встановлений інший рівень доплат, але він у будь-якому випадку не може бути нижчим ніж це передбачено вказаною Постановою КМУ. Класність водіям присвоюється кваліфікаційною комісією на підприємстві під час кваліфікаційної атестації. Отже, присвоєння водіям I та II класів здійснюється відповідно до норм примітки зазначеної кваліфікаційної характеристики та оформлюється наказом по підприємству із встановленням доплати за класність. Чинними нормативно-правовими актами України не передбачено норми щодо збереження класності водіям, присвоєної роботодавцем на попередньому місці роботи. Тобто класність водія на новому підприємстві (якщо тільки він не був прийнятий по переводу), враховуючи законодавчо встановлену необхідність наявності певного безперервного стажу саме у даного суб’єкта господарювання може бути і не збережена. Прийняття рішення щодо цього питання є компетенцією керівника підприємства, який своїм наказом може підтвердити наявну класність водія. Доцільно питання підтвердження класності отриманої на попередньому місці роботи врегулювати через колективний договір. Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 “Відомості про роботу” трудової книжки зазначається конкретне найменування цеху, відділу, підрозділу, дільниці, виробництва, до якого прийнято працівника, а також робота, професія або посада і присвоєний розряд. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій. Згідно із Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП), які містяться у Розділі 2 “Професії робітників” Випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. N 336, у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід зазначати повну назву професії відповідно до Довідника і кваліфікаційний розряд (категорію). Враховуючи вищезазначене, у трудових книжках працівників запис про назву професії виконується із зазначенням кваліфікаційної категорії, розряду, класу, наприклад, “Водій автотранспортних засобів I класу”, оскільки I та II класи водіїв є рівнем кваліфікації працівника. Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок передбачено, що « якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це у встановленому порядку робиться відповідний запис», то запис про присвоєння водію 2 чи 1 класу вноситься до трудової книжки під час роботи на підставі відповідного наказу за результатами кваліфікаційної атестації. З повагою, Юрист відділу колективно-договірної та правової роботи ЦК Атомпрофспілки І. Охріменко

Работал горноспасателем. Был уволен в конце 2013 года в связи с ликвидацией подразделения. Зарегистрировался на бирже как безработный. Я имею 15 лет стажа по 1 Списку, через 8 месяцев мне исполняется 50 лет, т.е. я буду иметь право на льготную пенсию. Я знаю, что сокращенным с работы можно выйти на пенсию досрочно, за 1,5 года до положенного возраста Но в центре занятости мне отказали в оформлении документов для досрочного выхода на пенсию. Правомерно ли это?

Действительно, ст. 49 Закона Украины «О занятости населения» предусматривает особую гарантию в виде права на досрочное оформление пенсии при наличии страхового стажа, необходимого для назначения пенсии по возрасту и при условии регистрации в центре занятости для лиц утративших работу в связи с изменениями в организации производства и труда, в том числе ликвидацией, реорганизацией, банкротством, перепрофилированием предприятий, сокращением численности или штата без права на пенсию, которым на день увольнения осталось не более полтора года до установленного ст. 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» пенсионного возраста или возраста, предусмотренного законами Украины «О государственной службе», «О статусе народного депутата», «О прокуратуре», «О научной и научно-технической деятельности».

Статья же 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» предусматривает пенсионный возраст – т.е. возраст, с которого назначается пенсия – 60 лет и наличие страхового стажа не менее 15 лет. Эта статья не предусматривает льготного пенсионирования по Списку 1, на которое Вы безусловно имеете право по достижению Вами 50 лет.
Именно поэтому, Вы не можете, к сожалению, оформить досрочный выход на льготную пенсию по Списку 1.

Следует заметить, что такое положение было не всегда. До 01.10.2011 года действовала редакция Закона «О занятости населения», которая позволяла оформить досрочный выход и на льготную пенсию за полтора года до установленного законом для таких пенсий возраста при наличии необходимого льготного стажа.

Таким образом, в настоящее время отказ центра занятости правомерен.

Юрист відділу колективно-договірної та правової роботи ЦК Атомпрофспілки І. Охріменко.