У відповідності до Конституції України:
- кожен має право на працю, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43).
- кожен, хто працює, має право на відпочинок, що забезпечується, в тому числі, наданням щорічної оплачуваної відпустки (ст. 45).
Збереження за працівниками на період відпустки заробітної плати є важливою умовою для реального використання ними щорічної відпустки.
Статтею 21 Закону України «Про відпустки» та ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Така ж норма повторена у п. 4.9 колективного договору ДП «СхідГЗК»
Разом з тим, у внутрішньокомбінатовському документі «Розпорядження про надання відпустки», працівнику пропонується поставити підпис під словами «Не заперечую зі здійсненням виплати відпустки в установлені терміни виплати заробітної плати по підприємству» і тим самим, погодитися із виплатою заробітної плати за час відпустки («відпускних») в інші, більш пізні, ніж це передбачено законом а, в умовах затримки заробітної плати, і, взагалі, невизначені строки.
Чи є законним таке погодження та відповідний до нього перенос виплати відпускних? Як це не дивно, але так.
В самому тексті «Розпорядження» є посилання ще на один нормативний документ «Конвенцію 132».
Конвенція 132 «Про оплачувані відпустки», була прийнята Міжнародною організацією праці 30.07.1970 р. та ратифікована Законом України № 2481-III 29.05.2001 р.
Параграф 1 статті 7 цієї Конвенції наголошує на тому, що кожен, хто користується відпусткою отримує за період відпустки свою середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом в кожній країні.
Параграф 2 тієї ж статті зазначає дослівно: «Суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця».
Так от, підпис працівника і засвідчує угоду між працівником та роботодавцем про виплату відпускних не до, а після початку відпустки.
Оскільки ратифіковані державою норми міжнародного права мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство, то саме цю можливість для виплати відпускних у більш пізні строки, ніж це передбачено Законом «Про відпустки», КЗпП та КД використовує роботодавець, формально нічого при цьому не порушуючи.
Тому, працівник, щоб реалізувати своє право на отримання відпускних до початку відпустки повинен розуміти те, що саме від нього залежить укладати чи не укладати угоду на виплату відпускних в більш пізній строк, проставляючи чи не проставляючи свій підпис.
Зрозуміло, що ідея застосування у звичайній, ніби то, ситуації виплати відпускних аж правил міжнародної Конвенції МОТ, виникла не від чийогось злого умислу. Комбінат знаходиться у залежності від своєчасного надходження коштів за вироблену і реалізовану продукцію, але від розуміння цього конкретному працівнику аж ніяк не краще.
Якщо працівник не дасть свою згоду на це, то невиплата йому відпускних до початку відпустки буде порушенням законодавства, яке можна оскаржувати. Крім того, у разі несвоєчасної виплати відпускних у відповідності до ст. 80 КЗпП щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період. Про свою вимогу перенесення відпустки працівник повинен подати заяву.
Питання виплати, а вірніше затримки виплати відпускних, наряду з затримкою виплати, власне, заробітної плати було темою останніх перемовин профкому з адміністрацією. Досягнуто домовленості про скорочення та поступову ліквідацію заборгованості за відпускними.
Юрист ЦК Атомпрофспілки
Ігор Охріменко